Диявол і сеньйорита Прим

Я втратив найсуттєвіше, що є в нас, у смертних людей, — віру в ближнього

людське життя буває довгим або коротким, залежно від того, як його проживеш.

Добро й Зло вели боротьбу за них, як і за душі всіх людей, хай скільки їх буде на Землі. Коли Ахав зрозумів, що Савиній рівня йому, він збагнув і те, що й сам рівня Савинію.
Зрештою, вся справа у самоопануванні. І у виборі.
І більше ні в чому

Утім, я даю слово, що мовчатиму.

Історія однієї людини — це історія

— Гаразд, маєш п’ять хвилин, — сказав мер, намагаючись продемонструвати громаді, ніби це він дає дозвіл, хоч насправді гра вже пішла за правилами, встановленими Шанталь.

«Добре ще, що не доведеться тягти такий тягар назад, — міркував один з них. — У неї всадять стільки свинцю, що вага її потроїться».

А дружини стверджували, що рухає їхніми чоловіками лише себелюбство і слід поважати їхні жіночі права, бо світ давно вже не такий, яким уявляють його собі чоловіки.

Коли одна людина порятує містечко, то врятоване буде все людство, стане очевидно, що надія не згасла, що добро сильніше, що терористи самі не знали, причиною якого зла вони були, прощення буде дароване, на зміну стражданням прийде світлий смуток споминів, і він навчиться жити з ним і заново шукати щастя.

Золоті слова, шкода тільки, зовсім порожні, — всього лише спроба виправдати жорстокість і несправедливість.