«Подорож до центру Землі́» (фр. «Voyage au centre de la Terre») — науково-фантастичний пригодницький роман Жуля Верна, написаний у 1864 році. Джерелом натхнення для автора, без сумніву, став інтерес тогочасної широкої публіки до геології, палеонтології і теорії еволюції.
Жуль Верн задумав роман на початку 1864 року. Імовірно, ідея «Подорожі до центру Землі» виникла після бесіди з його співвітчизником, геологом Сент-Клер Девілем, відомим спусками в кратер вулкана Стромболі. Девіль вважав, що вулкани Європи сполучені між собою підземними тунелями. Також науковим підґрунтям стала гіпотеза американського геолога Джона Клейва Симмерса, на думку якого Земля складається з п'яти вкладених одна в одну сфер. Іншим джерелом натхнення вважається роман французької письменниці Жорж Санд «Лаура, або Подорож у кристалі». Опосередковано — «Золотий жук» і «Повість Артура Гордона Піма» Едгара По, «Ісаак Лакадем» Александра Дюма. «Подорож до центру Землі» було написано впродовж літа-осені 1864 року. Друг Верна і постійний видавець його творів П'єр-Жуль Етцель опублікував роман 25 листопада 1864 року.
