Шістка воронів

Я б не довірила тобі зав’язати свої черевики, бо ти вкрадеш шнурки, Казе

— У чому сенс?

Бреккер вдихнув.

— Я хочу, щоб ти залишилася. Хочу, щоб ти… Я хочу тебе.

Завжди на крок попереду, чи не так?

— Якщо йдеться про тебе, Ґілзе, я б сказав, що відірвався ще на старті.

Жадібність — твоє божество, Казе.

Він ледь не засміявся у відповідь.

— Ні, Інеж. Жадібність схиляє переді мною голову. Вона моя найвірніша служниця й найголовніший важіль впливу.

— А якому богові в такому разі служиш ти?

— Будь-якому, котрий запропонує мені гарну винагороду.

камені над юрбою було вирізьблено три слова: «Еньєнт, форгент, алмгент». Старанність, чесність, процвітання.

От якби вона мала очі сині, як море, чи зелені, схожі на смарагди. Дзуськи! Очі в неї були карі

Ми всі — чудовиська для когось

— Ти сам дурник, — загарчав Джаспер. — Він розумніший, ніж більшість із нас докупи взятих, і заслуговує на кращого батька, ніж ти

Чую, як змінюється Казове дихання, коли він дивиться на тебе.

— Ти… ти чуєш це?

— Він втрачає його на мить, наче ніколи не бачив тебе раніше

— Він — друг? — скептично запитав Кувей шуанською.

— Час від часу