Євген Замятін

Якщо вони не зрозуміють, що ми несемо для них математично безпомилкове щастя, нашим обов’язком є змусити їх бути щасливими.

Я люблю — впевнений, що не помилюся, якщо скажу: ми любимо тільки таке от, стерильне, бездоганне небо

лаженно-синє небо, крихітні дитячі сонця в кожній із блях, не затьмарені божевіллям думок обличчя…

Свобода і злочин так само нерозривно пов’язані між собою, як… ну, як рух аеро та його швидкість: швидкість аеро = 0, і він не рухається; свобода людини = 0, і вона не скоює злочини. Це зрозуміло.

Єдиний засіб позбавити людину від злочинів — це позбавити її від свободи.

Ми — найщасливіше середнє арифметичне… Як то у вас кажуть: проінтегрувати від нуля до нескінченності — від кретина до Шекспіра… Так!

величне свято перемоги всіх над одним, суми над одиницею…

Він насупився, тер потилицю — цей свій чемоданчик зі стороннім, незрозумілим мені багажем

це охороняє нашу несвободу — тобто наше щастя.

Завтра прийде до мене мила О, все буде просто, правильно й обмежено, наче коло